Документи по темі:

Історія створення та становлення суду

162 Kb

ГОРОДЕНКІВЩИНА

   «Городенка — місто на трьох мостах»  
До цього часу існувало три версії походження назви:

·        Пер­ша інтерпретація — ніби назва пішла від великої кількості городів, які оточували звідусіль місцевість.

·        Друга — поход­ження назви від слова "город" (місто).

·        Третя — від слова "городити". Мовляв, під час нападу татар, які вдерлися величезною ордою з боку Молдавського господарства, мешканці містечка з допомогою козаків збройним опором зупинили їх і загородили дорогу на захід.

 У північно-східній частині мальовничого Покуття, в межиріччі Дністра і Прута, на пощербленому прибережними скелями та багатому дзвінкими джерелами пагорбі, над буркотливими водами старого Ямгорова розкинулося місто Городенка.Його неписана історія сягає в глибину віків. Письмові згадки про Городенку належать до кінця XII ст., коли вона була власністю галицького князя Ярослава Осмомисла.

   Міський статус Городенка отримала ерекційним актом короля Яна Казимира від 13 лютого 1668 року про надання їй Магдебурзького права.

Городенка — місто районного підпорядкування з 1939 року.

           Суддівство  Городенківщини.

Першим основним щаблем у вимірі справедливости в австрійській державі були повітові суди як суди першої інстанції. І такий повітовий суд був у Городенці. Він мав відділ: цивільний, карний, неспірний, ґрунтових книг або гіпотечний, загально знаний під назвою табуля. В будин­ку суду містилась також Евіденція катастру, що її акти і мапи становили основу виміру ґрунтового податку.

За Польщі повітові суди звалися судами ґродзкими, а в народі їх  звали городськими судами.

Політичний городенський повіт мав 51 громаду і був поділений на два судові повіти: городенський з 31 і обертинський з 20 громадами. В Обертині був також суд. За Польщі залишився той самий територіяльний поділ обох судових повітів, хоч тоді получено громади у волості (волость охоплювала кілька громад).

До судового повіту Городенки входили громади: Городенка, Городниця, Серафинці, Стрільче, Передіванє, Пробабин, Ясенів пільний, Глушків, Торговиця, Топорів- ці, Чернятин, Вербівці, Рашків, Тишківці, Вікно, Олієва- Королівка, Олієва-Корнів, а далі Чернелиця, Білка, Далешева. Колінки, Михальче, Поточиська, Семаківці, Вільхо- вець, Дубки, Копачинці, Корнів, Кунисівці, Репужинці, Хмелева.

До судового повіту Обертин входили: Обертин, Во­ронів, Гарасимів, Живачів, Ісаків, Лука, Незвиська, Петрів, Підвербці, Раковець, Семенівка, Сокирчин, Уніж, Балагу- рівка, Гавриляк, Гончарів, Жабокруки, Жуків, Якубівка, Чортовець.

Совєтська влада в 1939 році поділила городенський повіт на три райони:

 а) Городенський з громадами від Городенки до Олієва-Корнів з тим, що від Городенки від­лучено Котиківку як осібну громаду;

 б)  Чернелицький з громадами від Чернелиці до Хмелеви;

 в) Обертинський, що до нього належали громади від Обертина до Чортів- ця включно. В осідку кожного району діяв народний суд, як суд першої інстанції.

За австрійських і польських часів працювали в суді в Городенці 4-6 суддів. Під час Першої світової війни і в початках польської влади начальником суду був Ґризєцкий, а після його смерті прийшов Видра. Видру по кількох роках перенесли до Окружного суду в Стрию, а обов'язки начальника перебрав Левчук, який їх викону­вав до упадку Польщі в 1939 році. Очевидно, всі три по­ляки.

 З українців довгі роки в Городенському суді працю­вав суддя Мирон Яросевич понад 10 років, а в 1934 р. його перевели до Окружного Суду в Стрию. Від 1926 року до 1930 року працював в суді в Городенці   Володимир Тарас Гриневич. Професійну працю як суддя він почав в городен­ському суді у Львові. В 1926 р. переведений до Городенки і   працював до 1930 р. Переведений до Перемишля і працював там два роки і в 1932 р. був звільнений з дер­жавної служби. Відкрив адвокатську канцелярію в Бере­жанах і провадив її до упадку Польщі. Деякий час працював в Городенці старший суддя Величковський. Полагоджував переважно справи не спірні, особливо гіпотечні. З жидівських Суддів працював у городенському суді довгий час загально шанований суддя Ратгавзер. Під час Другої світової війни за німецької окупації начальником суду в Городенці був д-р Теодозій Комаринський, а обов'язки судді виконував також д-р Василь Сенежак. Нижчий судовий персонал був за Австрії мішаний, а за Польщі виключно польський.

Судом другої інстанції був Окружний суд у Коломиї, що йому підлягало кілька судових повітів, а між ними Городенський і Обертинський судові повіти. Окружний суд розглядав деякі важливіші цивільні й важчі карні справи як перша судова інстанція, а поза тим був апеля­ційним судом від присудів повітових судів. При Окружно­му суді були ґрунтові книги для більшої посілости (двір­ських маєтків) і була Прокуратура.

Вищою судовою інстанцією для всієї Східної Галичи­ни був Вищий Крайовий суд у Львові, а Найвищий суд був за Австрії у Відні, а за Польщі у Варшаві. За советської влади суд другої інстанції, Обласний суд, в Станиславові (тепер Івано-Франківськ), а Найвищий суд у Києві.

Городенківський  районний суд Івано-Франківської області заснований у 1940 році, повноцінно почав функціонувати суд у 1944 році і до 1965 року правильна його назва була Городенківський районний народний суд. Підпорядковувався суд по лінії юстиції в Станіславській області.

В Городенківському районному народному суді було дві посади народного судді. В подальшому кількість суддів зростала, також було збільшено штат працівників середньої ланки суду. На посадах працівників суду були зайняті здебільшого працівники з середньою освітою.

В 1992 році в грудні місяці Верховною Радою України прийнятий Закон України «Про статус суддів», в якому вперше судді визнаються носіями судової влади в Україні, що здійснюють правосуддя незалежно від законодавчої і виконавчої влади.

Одночасно в грудні 1992 року в Городенківський районний народний суд введено третю одиницю судді і відповідно змінено штатний розпис.

В зв’язку з внесеними змінами в червні місяці 1992 року до Закону України «Про судоустрій» з 01.01.1993 року Городенківський районний народний суд перейменований на Городенківський районний суд.

В червні місяці 2001 Верховною Радою України прийнято Закон «Про судоустрій України», який визначає правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні. З прийняттям цього Закону проведена судова реформа, внаслідок якої Городенківський районний суд перейменовано на місцевий Городенківський районний суд.

 В травні місяці 2002 року в місцевий Городенківський районний суд введено ще одну одиницю судді, відповідно й секретаря судового засідання та помічника судді.

Зараз в Городенківському районному суді загальна чисельність становить 24  працівники, з них: 4 судді та 20 працівників апарату суду.