Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Позивач просила суд, зокрема, визнати незаконними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати їй заробітної плати в повному обсязі (з урахуванням доплати за сумісне виконання обов`язків декларанта), щодо переведення її з 0,5 на 0,25 ставки декларанта, щодо невиплати вихідної допомоги.
Суд першої інстанції частково задовольнив позовні вимоги. Суд зазначив, що жодних письмових доказів того, що відповідачем вчинено дії, спрямовані на повідомлення позивача за два місяці про зміни умов праці (зменшення доплати посадового окладу декларанта на 25 %) відповідачем не надано, як і доказів того, що позивач була ознайомлена з даним наказом.
Суд апеляційної інстанції у задоволенні позову відмовив. Суд вказав, що позивач заявляє позовну вимогу про стягнення ненарахованої і невиплаченої заробітної плати за виконання за сумісництвом обов`язків декларанта. Проте, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що позивач за період своєї роботи у відповідача, виконувала роботу саме за суміщенням. Суміщенням є виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника, однак, позивач виконувала обов`язки не тимчасово відсутнього працівника, а постійно виконувала обов`язки за посадою декларанта.
Касаційний цивільний суд ВС погодився із постановою суду апеляційної інстанції.
Суд касаційної інстанції зазначив, що суміщення професій (посад) - це виконання працівником на тому ж підприємстві поряд із основною роботою, встановленою його трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою).
У разі суміщення професій (посад): робота за другою посадою не відображається в табелі обліку використання робочого часу; друга посада залишається вакантною; для допущення працівника до роботи за суміщенням посад, за загальним правилом, достатньо подання заяви працівником та видачі керівником наказу про суміщення; окремий трудовий договір не укладається, запис у трудову книжку про суміщення не вноситься; порядок оплати праці встановлюється на підставі положень колективного договору та вказується у наказі про суміщення; оплата роботи за другою посадою на законодавчому рівні класифікується як надбавка до заробітної плати.
Суміщення професій (посад) дозволяється, як правило, в межах тієї ж категорії персоналу, до якої відноситься даний працівник. При виконанні робіт за суміщенням працівникові встановлюються доплати до основної заробітної плати. Передумовою суміщення професій (посад) є наявність вакансії суміщуваної професії (посади) в штатному розписі.
Щодо питання оплати праці при суміщенні професій (посад) ВС зауважив, що в обов`язковому порядку до звичайної заробітної плати працівника здійснюється нарахування відповідної доплати.
На відміну від роботи за сумісництвом, що оплачується пропорційно відпрацьованому часу, доплати при суміщенні професій (посад) встановлюються у фіксованих відсотках до тарифної ставки (окладу).
Розмір доплат встановлюється у колективному договорі підприємства або в іншому локальному акті, що регулює питання оплати праці (наприклад, положення про оплату праці). Суд зазначив, що чинне законодавство України не визначає конкретні розміри відповідних доплат для приватної (небюджетної) сфери.
ВС дійшов висновку, що за час, за який доплата виплачувалася у розмірі 25 %, апеляційний суд вірно вказав про те, що відповідач не здійснював переведення позивача з 0,5 на 0,25 ставки декларанта, а також про те, що, оскільки наказ, яким відповідач провів відповідне зменшення, позивачем не оскаржується, суд позбавлений повноважень здійснювати за вказаний період донарахування і стягнення доплат у більшому розмірі, ніж визначено у цьому наказі (постанова від 26.08.2020 у справі № 127/26237/17).
_03_03.png)
