Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
19 грудня набув сили новий закон №4094-IX щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень. Даним законом внесені зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства, за якими суди зможуть накласти штраф на боржника до 121 тисячі грн, якщо той не виконує судове рішення (законопроект 9462).
Як раніше писала «Судово-юридична газета», у Господарському процесуальному кодексі стаття 135, яка регулює штрафи, передбачатиме, що під час здійснення судового контролю за виконанням судового рішення суд може стягнути в дохід державного бюджету з відповідача, боржника чи їх керівників (якщо відповідачем, боржником є юридична особа) штраф у сумі від 20 до 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто, від 60 560 грн до 121 120 грн.
Нова стаття 345-1 ГПК передбачає, що суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, за письмовою заявою стягувача може зобов’язати боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у господарських справах:
1) про захист ділової репутації;
2) що виникають з відносин, пов’язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції;
3) в інших спорах немайнового характеру.
Детальніше про зміни до ГПК можна прочитати за посиланням. Також Східний апеляційний господарський суд показав порівняльну таблицю змін.
Крім того, «Судово-юридична газета» детально описувала зміни до КАСУ.
Так, до Кодексу адміністративного судочинства вводиться низка нових правил подання та розгляду звіту органом влади про виконання судового рішення суб’єктом владних повноважень.
Передбачається, що у разі відмови у прийнятті звіту щодо результатів виконання судового рішення суд зможе накласти на керівника суб’єкта владних повноважень штраф у сумі від 20 до 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто, від 60 560 грн до 121 120 грн. Також суд додатково може встановити новий строк подання звіту або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половину суми штрафу будуть стягувати на користь заявника, а іншу половину – до бюджету.
Втім, суд за клопотанням суб’єкта владних повноважень зможе зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб’єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Крім того, «велике але» міститься у нормі стосовно соціальних справ. Закон передбачає, що якщо ж судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або взагалі звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб’єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань.
Отже, якщо в бюджеті не буде коштів на виконання судового рішення про стягнення пенсійних виплат, то керівник органу влади зможе уникнути штрафу.
В свою чергу, у Цивільному процесуальному кодексі ч. 1 статті 148 доповнили нормою, за якою під час здійснення судового контролю за виконанням судового рішення суд може стягнути в дохід державного бюджету з відповідача, боржника чи їх керівників (якщо відповідач, боржник є юридичною особою) штраф у сумі від 20 до 40 розмірів прожиткового мінімуму, тобто від 60 560 грн до 121 120 грн.
Судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Також ЦПК доповнено статтями 453-1-453-4, за якими суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, за письмовою заявою стягувача може зобов’язати боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення в цивільних справах:
Стягувач може звернутися до суду із заявою в разі невиконання боржником судового рішення та за умови відкриття виконавчого провадження.
Якщо боржником, який не виконує судове рішення, є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, суб’єкт господарювання державного або комунального сектору економіки, суд за письмовою заявою стягувача та за умови відкриття виконавчого провадження зобов’язує такого боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення незалежно від характеру спору.
Якщо відповідачем є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, суб’єкт господарювання державного або комунального сектору економіки, суд під час ухвалення рішення суду за письмовою заявою позивача може зобов’язати такого відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання такого рішення незалежно від характеру спору.
Заява може бути подана не пізніше завершення судових дебатів, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження – не пізніше 30 днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд під час ухвалення рішення суду за власною ініціативою може зобов’язати відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання такого рішення незалежно від характеру спору, якщо суд допускає негайне виконання рішення суду.
Суд розглядає заяву про зобов’язання боржника подати звіт про виконання судового рішення протягом 10 днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника – у судовому засіданні за правилами статті 450 ЦПК. За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов’язання боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Суд може зобов’язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника боржника, якщо боржник є юридичною особою.
Ухвала суду про задоволення заяви та зобов’язання боржника подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення.
За наслідками розгляду звіту боржника суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо боржником не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються боржником для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд застосовує до боржника захід процесуального примусу у виді штрафу, а також додатково може встановити новий строк для подання звіту або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Якщо боржником є юридична особа та суд зобов’язав подати звіт про виконання судового рішення особисто керівника боржника, захід процесуального примусу у виді штрафу застосовується до такого керівника.
Крім того, передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК, порушено їхні права.
Скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Скарга розглядається у 20-денний строк з дня прийняття її до розгляду у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
_03_03.png)
