Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у справі № 290/1310/21 вснував правову позицію щодо можливості скасування правочину у судовому порядку.
КЦС, зокрема, вказав, що у ЦК України закріплений підхід, при якому оспорюваність правочину конструюється як загальне правило. Навпаки, нікчемність правочину має місце тільки у разі, коли існує пряма вказівка закону про кваліфікацію того або іншого правочину як нікчемного.
Оспорюваний правочин визнається недійсним судом, якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом (частина третя статті 215 ЦК України).
Правочин, недійсність якого не встановлена законом (оспорюваний правочин), породжує правові наслідки (набуття, зміну або припинення прав та обов' язків), на які він був направлений до моменту визнання його недійсним на підставі рішення суду.
Оспорювання правочину відбувається тільки за ініціативою його сторони або іншої заінтересованої особи шляхом пред'явлення вимог про визнання правочину недійсним (позов про оспорювання правочину, ресцисорний позов).
У цивільному законодавстві не передбачено допустимості скасування договору чи іншого правочину за позовом заінтересованої особи в судовому порядку.
В ЦК України закріплено тільки можливість пред'явити позовну вимогу про визнання правочину недійсним.
Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.
З повним текстом постанови КЦС ВС можна ознайомитися за цим посиланням.
_03_03.png)
