Щодо кваліфікації дій особи як державна зрада - ККС

Касаційний кримінальний суд у справі №743/149/23 виснував правову позицію щодо кваліфікаціх дій особи за частиною 2 ст. 111 КК України та відмежування кваліфікації від ч. 3 ст. 114-2 КК України.

ККС у складі ВС вказав, що однією із форм державної зради є надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України, яка полягає у сприянні їх можливим чи дійсним зусиллям заподіяти шкоду національній безпеці України.

Така допомога може полягати у організації чи виконання конкретного злочину, схилення до державної зради інших осіб, усунення перешкод для вчинення певних діянь тощо.

У цій формі державна зрада вважається закінченою з моменту, коли особа фактично почала надавати допомогу іноземній державі, іноземній організації чи їх представникам у проведенні підривної діяльності проти України.

Як випливає з диспозиції ст. 111 КК, під іноземною державою, іноземною організацією слід розуміти будь-яке державне чи недержавне утворення, установу, підприємство, об`єднання, орган іншої країни, а також міждержавну чи міжнародну організацію, у тому числі неофіційну, нелегітимну чи злочинну, крім офіційної міжнародної організації, членом якої є Україна, при цьому, представником іноземної держави чи організації не обов`язково має  бути іноземець чи особа без громадянства.

З суб`єктивної сторони державна зрада характеризується виною у виді прямого умислу. Вчиняючи державну зраду, винний усвідомлює, що він здійснює перехід на бік ворога, шпигунські дії чи надає іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомогу в проведенні підривної діяльності  проти України і бажає цього.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що органами досудового розслідування особа обвинувачувався в державній зраді, що полягала в наданні іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, тобто в тому, що протягом кінця вересня - жовтня 2022 року в період воєнного стану надавав  представнику рф відомості щодо переміщення, руху та розташування ЗСУ, підрозділів ДПСУ та інших військових формувань, а також виконував інші його завдання.

При цьому, як убачається з матеріалів провадження, засудженому було відомо, що спілкування відбувається не з представником держави України, зокрема в судовому засіданні суду першої інстанції він наголошував, що за прізвищем він зрозумів, що переписується з особою чеченської національності . 

Крім того, відповідно до даних протоколів за результатами проведення НСРД - зняття інформації з електронних інформаційних систем  вбачається, що особі було відомо про те, що  про отриману від нього інформацію  представник іншої держави доповідав керівництву, а в днр, лнр їздив у відрядження. 

Також з цієї переписки вбачається, що засуджений погодився з`ясувати у мешканців села хто з них має проросійську позицію . А тому твердження захисника про те, що його підзахисний не розумів, що вчиняє кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 111 КК спростовуються матеріалами кримінального провадження.

З повним текстом постанови ККС у складі ВС можна ознайомитися за цим посиланням.

Джерело: Українське право