Особливості надання відпустки без збереження заробітної плати у період воєнного стану

На час дії воєнного стану встановлено новий  порядок надання працівникам відпусток без збереження заробітної плати, що регулюється Законом "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" № 2136-IX. 

Працівник має право на відпустку без збереження зарплати з таких  підстав (ст. 12 Закону):

• відпустка без збереження заробітної плати без обмеження строку;
• відпустка без збереження заробітної плати для працівників, які виїхали за межі території України або набули статус внутрішньо переміщеної особи.

Відпустка без збереження зарплати без обмеження строку передбачена ч. 3 ст. 12 Закону № 2136-IX. Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого ч. 1 ст. 26 Закону "Про відпустки".

Особливості такої відпустки за цією підставою полягають у тому, що вона:

• не обмежена у тривалості у період дії воєнного стану;
• надається будь-якому працівнику, за його заявою та за погодженням роботодавцем;
• не є обов’язковою для роботодавця, який на заяву кожного працівника приймає рішення щодо її надання або не надання.

Час перебування у відпустці без збереження зарплати за цією підставою зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону "Про відпустки".

Зміни, внесені до ч. 4 ст. 12 Закону, передбачають новий вид відпустки без збереження зарплати – відпустка без збереження заробітної плати для працівників, які виїхали за межі території України або набули статусу  ВПО. Така відпустка не належить до відпусток без збереження зарплати, що надаються працівникові відповідно до статей 25, 26 Закону "Про відпустки". Право на такий новий вид відпустки, передбачений ч. 4 ст. 12 Закону,  може бути реалізоване працівником з 19 липня 2022 року, тобто з моменту набрання чинності змін до Закону.

У період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу ВПО, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження зарплати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону "Про відпустки" (ч. 4 ст. 12 Закону № 2136-IX).

Особливості відпустки без збереження зарплати за цією новою підставою полягають у тому, що така відпустка надається:

• тривалістю не більше 90 календарних днів у період дії воєнного стану (Закон не обмежує можливості працівника реалізувати своє право на цю відпустку кілька разів, але загальна тривалість відпусток або її частин яку працівник може вимагати надати не може перевищувати 90 днів протягом дії воєнного стану); 
• виключно працівникам, які виїхали за межі території України або набули статусу внутрішньо переміщеної особи, що підтверджується відповідною довідкою;
• роботодавцем в обов’язковому порядку за заявою працівника, роботодавець не може відмовити працівнику у наданні цієї відпустки.

Для надання такої відпустки працівник має підтвердити той факт, що він виїхав за межі території України або набув статусу ВПО. Працівник має підтвердити факту виїзду за межі України не визначений законом. Відповідно рішення щодо надання відпустки у цьому випадку роботодавець прийматиме на підставі наданих працівником доказів, які в достатній мірі підтверджують цей факт. У випадку повернення працівника на територію України він втрачає право вимагати продовження такої відпустки. 

Встановлення відпусток без збереження зарплати відповідно до частин 3,4 статті 12 Закону № 2136-IX не скасовує право на відпустки без збереження зарплати, що надаються в обов’язковому порядку за бажанням працівника відповідно до ст. 25 Закону "Про відпустки",  або може надаватися відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону "Про відпустки" (ст. 84 КЗпП).Відповідно до Закону "Про захист населення від інфекційних хвороб" працівники мають право на відпустку без збереження зарплати на період карантину, встановленого Кабміном. Термін такої відпустки не включається до загального терміну відпустки без збереження зарплати, що передбачена  ч. 1 ст. 26 Закону  "Про відпустки".

Джерело