Коли закон забороняє укладати шлюб

Шлюб в Україні ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.  Право на шлюб може бути реалізоване лише при волевиявленні двох осіб –  чоловіка та жінки. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу  не допускається.

Чоловіки та жінки досягають шлюбного віку  у 18 років - згідно ст. 22 Сімейного кодексу України. Тому, особи, які бажають зареєструвати шлюб, повинні досягти шлюбного віку на день його реєстрації.

Також за заявою особи, яка 16  років, рішенням суду може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам. Тобто, при поданні заяви про державну реєстрацію шлюбу заявнику необхідно пред’явити рішення суду про надання права на шлюб, що набрало законної сили.

Однак, існують випадки, коли законодавство забороняє укладати шлюб.

Коло осіб, які не можуть перебувати у шлюбі між собою чітко встановлює стаття 26 Сімейного кодексу України: 

• особи, які є родичами прямої лінії споріднення;
• рідні (повнорідні, неповнорідні) брат і сестра. Повнорідними є брати і сестри, які мають спільних батьків. Неповнорідними є брати і сестри, які мають спільну матір або спільного батька;
• двоюрідні брат та сестра, рідні тітка, дядько та племінник, племінниця;
• усиновлювач та усиновлена ним дитина (шлюб між ними може бути зареєстровано лише у разі скасування усиновлення).

За рішенням суду може бути надане право на шлюб між рідною дитиною усиновлювача та усиновленою ним дитиною, а також між дітьми, які були усиновлені ним. Перешкодою укладання шлюбу є наявність правового зв’язку між рідною дитиною усиновлювача та усиновленою дитиною, а також між усиновленими дітьми, оскільки відносини, що виникають у зв’язку з усиновленням, прирівнюються до відносин, що існують між родичами за походженням. Тому таким особам для можливості реалізувати своє право на укладення шлюбу необхідно подати до суду позовну заяву про скасування усиновлення.

Прес служба суду