КЦС ВС нагадав, що підтверджує належне повідомлення боржника про початок примусового виконання та про примусове виселення

Заявник просила суд визнати дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби неправомірними, скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження та акт держвиконавця про виселення заявника.

Особа вказувала, що вона постанови про відкриття провадження про виселення рекомендованим поштовим відправленням не отримувала. Всупереч вимог частини другої статі 66 Закону України «Про виконавче провадження» про день та час примусового виселення письмово поінформована не була. Її вимоги про вручення їй постанови та повідомлення про виселення державний виконавець проігнорувала та склала акт про її примусове виселення, який вона відмовилася підписувати.Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні скарги.

У касаційній скарзі боржник покликалась на те, що суди залишили поза увагою, що матеріали виконавчого провадження не містять повідомлення про вручення боржнику копії постанови про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі всупереч вимог статті 28 Закону України «Про виконавче провадження». А примусове виселення без вручення копії постанови про відкриття виконавчого провадження про виселення взагалі відбуватися не може, що передбачено частиною першою статті 66 та частиною шостою статті 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Касаційний цивільний суд ВС частково задовольнив касаційну скаргу, скасував судові рішення та справу передав на новий розгляд до суду першої інстанції.

Суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що суди попередніх інстанцій обмежились посиланням на те, що державним виконавцем направлялась кореспонденція боржнику, проте залишили поза увагою, те, що наявні матеріали виконавчого провадження не містять письмових доказів на підтвердження факту саме направлення держвиконавцем документів боржнику.

Суд вказав, що оператор поштового зв`язку при прийнятті рекомендованого поштового відправлення зобов`язаний видати розрахунковий документ, який повинен відповідати Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Положенню про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов`язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми №ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13, а саме Додатку 1 Положення.

ВС зауважив, що копії супровідних листів та акт держвиконавця, відповідно до якого державним виконавцем було залишено в дверях постанову про відкриття виконавчого провадження, повідомлення держвиконавця, відповідно до якого державним виконавцем буде проведено примусові дії щодо виселення боржника у повній мірі не підтверджують факт направлення направлення в установленому законом порядку.

Так, відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Згідно зі статтею 66 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання боржником рішення про його виселення. У разі невиконання боржником рішення про його виселення самостійно державний виконавець виконує його примусово. Державний виконавець призначає день і час примусового виселення, про що письмово інформує боржника. Боржник вважається повідомленим про його примусове виселення, якщо повідомлення надіслано йому за адресою, за якою має здійснюватися виселення, чи іншою адресою, достовірно встановленою державним виконавцем.

КЦС ВС зазначив, що при розгляді справи ані місцевий суд, ані суд апеляційної інстанції не перевірили доводи заявника щодо неповідомлення її державним виконавцем про відкриття виконавчого провадження, а відповідно і про надання строку для добровільного виконання, і проведення виконавчих дій та не зазначили, якими саме доказами спростовуються вказані доводи заявника.
Суди також не встановили, якими доказами підтверджено належне повідомлення боржника про день і час примусового виселення та обізнаність її про такі дії (постанова від 03.11.2021 у справі №643/18408/18).

Джерело: Українське право