Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Вироком суду неповнолітнього було визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч. 1, ст. 15 ч. 2, ст. 185 ч. 2 КК України.
Так, особа викрав з супермаркету коньяк марки «Коблево» та бурбон марки «Evan Williams». А наступного дня за аналогічних обставин намагався повторно таємно викрасти дві пляшки коньяку марки «Жан Жак, сховав їх під куртку з метою безперешкодного виносу за межі супермаркету, чим виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки був зупинений працівниками супермаркету.
На підставі ст. 105 ч. 1 КК України особу було звільнено від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру, передбачених ст. 105 ч. 2 п. 3 КК України, у виді передачі його під нагляд матері.
Суд апеляційної інстанції погодився із вироком суду.
Прокурор оскаржив судові рішення в касаційному порядку та вважав, що, оскільки неповнолітній вчинив два кримінальні правопорушення, це виключає можливість звільнення його від покарання на підстав ст. 105 КК України, а також така поведінка свідчить про системний характер вчинення кримінальних правопорушень і відсутність в діях неповнолітнього щирого каяття та бездоганної поведінки.
Касаційний кримінальний суд не знайшов підстав для задоволення касаційної скарги прокурора.
ВС зазначив, що у кожному випадку вирішення питання про відповідальність неповнолітнього за злочин невеликої або середньої тяжкості необхідно обговорювати можливість застосування до нього примусових заходів виховного характеру замість кримінального покарання. Суд зауважив, що даний вид звільнення від покарання є найсуттєвішим проявом гуманізму: звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру може застосовуватись лише до неповнолітніх при наявності певної підстави та умов.
Підставою застосування ст. 105 КК України є висновок суду про те, що неповнолітній для досягнення мети виправлення, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень на момент ухвалення вироку не потребує застосування покарання.
ККС роз’яснив, що умовами застосування зазначеної норми є: вчинення неповнолітнім злочину невеликої або середньої тяжкості; щире розкаяння у вчиненому та бездоганна поведінка на момент ухвалення вироку, які свідчать, що неповнолітній не потребує застосування покарання для досягнення мети виправлення.
ВС зауважив, що стаття 105 КК України не містить заборони до застосування інституту звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру в разі вчинення неповнолітнім двох аналогічних кримінальних правопорушень невеликої або середньої тяжкості, які утворюють повторність (постанова від 11.02.2021 у справі № 161/20070/19).
_03_03.png)
