Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Позивачі подали позов про усунення перешкод у користуванні власністю та зобов`язання вчинити певні дії.
Особи зазначали, що є власниками житлового будинку та земельної ділянки розміром 0,500 га, призначеної для обслуговування жилого будинку та ведення особистого підсобного господарства.Відповідачі є їхніми сусідами, які постійно перешкоджають їм у користуванні вказаною земельною ділянкою. У 2016 році позивачі вирішили побудувати на спільній межі огорожу, щоб припинити порушення їх права власності з боку сусідів, однак коли вони почали встановлювати стовпці біля межі земельної ділянки з їх боку, відповідачі затіяли сварку та навіть намагалися спровокувати бійку. Позивачі звернулися до відділу поліції з метою притягнення відповідачів до відповідальності за неправомірні дії, але це не дало позитивного результату.
Згідно з актом обстеження земельних ділянок відповідач відмовилась від встановлення суміжної огорожі з сусідом, яку він сам за свої кошти має намір встановити.
Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили позовні вимоги та зобов`язали осіб не чинити позивачам перешкод у користуванні земельною ділянкою, а саме: у встановленні огорожі на спільній межі зі сторони земельної ділянки позивачів.
Відповідачі у касаційній скарзі посилалась на неналежність обраного позивачами способу захисту порушеного права.
Касаційний цивільний суд ВС у задоволенні касаційної скарги відмовив.
Суд касаційної інстанції зазначив, що згідно з частиною першою статті 106 ЗК України власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.
Відповідно до частини другої, третьої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Відповідно до положень статті 391 ЦК України позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.
ВС зауважив, що позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню незалежно від того, на своїй чи на чужій земельній ділянці або іншому об`єкті нерухомості відповідач вчиняє дії (бездіяльність), що порушують право позивача.
У цій справі було встановлено, що відповідачі перешкоджають встановленню позивачами суміжної огорожі, яку останні мають намір встановити за свої кошти. Земельні ділянки сторін мають чітко визначені межі.
ВС дійшов висновку, що відповідачі безпідставно чинять перепони позивачам у реалізації ними права на встановлення огорожі на своїй частині земельної ділянки, а тому наявні правові підстави для задоволення позовних вимог шляхом зобов`язання відповідачів не чинити перешкод у користуванні позивачами земельною ділянкою, а саме у встановленні огорожі на спільній межі між будинками (постанова від 16.10.2020 у справі № 309/828/17).
_03_03.png)
